Про труднощі водіння автомобіля взимку багато хто знає не з чуток, та й інструктори в автошколах теж про це багато розповідають. Це дійсно так.
Але й весняне водіння автомобіля має багато своїх особливостей, які необхідно знати не тільки водієві-початківцю, а й тим, хто має за плечима гідний водійський стаж.
Отже, весна! Здавалося б, можна розслабитись на дорозі. Сніг, мороз та ожеледиця пішли з доріг. Машина на дорозі набуває бажаної стійкості. Але виявляється не все так просто ... Навесні на дорозі можна зустріти безліч таких факторів, які в компанії з безтурботністю можуть бути дуже серйозними як для автомобіля, так і водія.
З початком весни, перш за все, необхідно подбати про те, щоб на кузові автомобіля не залишилося солі та бруду, які його активно руйнуватимуть. Крім того, треба вчасно «перевзути» свій автомобіль, оскільки особливості зимової гуми не дозволяють відводити воду від колеса і при перетині калюж на великій швидкості можна просто злетіти з дороги. Перехід на літню гуму краще здійснювати за стійких плюсових температур з урахуванням особливостей кліматичних умов місцевості.
Зі сходом снігу відкриваються численні ями на дорогах, які краще об'їжджати, але якщо їх розмір не дозволяє це зробити, то обережно переїжджати.
Великі одиночні ями краще переїжджати під гострим кутом, та й, звичайно ж, гальмувати треба перед ямою, а не в ній. Інакше можна отримати пошкодження кузова та підвіски.
Навесні, та іноді й у літню пору в період дощів на дорозі може з'являтися бруд, а часто й великі її шматки особливо на виїздах із путівців. Це дуже небезпечне явище, яке може стати причиною занесення та блокування коліс. Тому на таких ділянках краще відмовитися від гальмування, а якщо цього не уникнути, то робити це уривчасто, що дозволить запобігти занесення автомобіля.
Особливу небезпеку на весняній дорозі становлять великі калюжі, що з'являються внаслідок танення снігу чи інтенсивного дощу. При русі на швидкості понад 60 км/год може спостерігатися ефект аквапланування, внаслідок якого автомобіль втрачає керування. Причиною аквапланування є збирання води під колесами при русі на великій швидкості, причому таке явище спостерігається навіть при русі по неглибоких калюжах. Своєрідний "водяний клин" значно знижує зчеплення коліс із дорогою. Гальмівний шлях автомобіля при цьому різко зростає.
Повороти керма у бік замету при акваплануванні, з досвіду зимових заметів, можуть призвести до посилення ситуації, тому що зчеплення з дорогою практично відсутнє.
Уникнути явища аквапланування на весняній дорозі можна лише шляхом зниження швидкості, підвищення пильності та уникаючи різких маневрів. Як тільки з'являються сумніви у стійкості автомобіля, треба негайно знизити швидкість і використовувати для цього не тільки гальма, а й “гальмування двигуном”.
Якщо Ви володар невеликого автомобіля, а калюжі бувають дуже глибокі, то можна трохи схитрувати, почекавши поки більші машини, проїдуть калюжу і таким чином оцінити її небезпеку. Дрібніші калюжі необхідно пропускати під час руху між коліс.
Після того, як дорога повною мірою звільняється від снігу та води не слід особливо збільшувати агресивність їзди. Тому що багато ям і вибоїн на дорозі можуть принести серйозні неприємності. Та й теза про те, що навесні простіше їздити, ніж узимку може зіграти з водієм злий жарт, особливо з початківцем.
Крім того, до весни значно збільшується кількість автомобілів на дорогах, а це ускладнює можливості безпечно маневрувати на дорозі. Тому взимку, навесні, та й в іншу пору року на дорозі треба бути уважним, обережним та максимально прогнозувати дорожню ситуацію. Це дозволить не створювати проблем собі та іншим учасникам руху.
